Проєкт створили:Ґабріеле Делла Пепа + Андреа Елена Фебрес Медіна + Катеріна Ґіо + Франческа Ґранцотто + Паола Ронді + Елена Стефані@Density Design, студія дизайну Final Synthesis, січень 2020 р.
ПОЧАТКОВА ТОЧКА
Як поширюється візуальна дезінформація, помилкова чи навмисна?
У 21 сторіччі доступна величезна кількість програм для обробки зображень. Вже ніхто не переймається про час, затрати чи навички: навчитися робити переконливі зображення може кожен. Крім того, в наш час зображення тісно пов’язані з інформацією. У статті в газетах і пости в соцмережах додають картинки, щоб привернути увагу читачів. Внаслідок цього візуальна дезінформація може поширюватися новинними онлайн-джерелами та соцмережами частіше й мати більше переконливий вигляд. Нерідко можна побачити зображення, які змінили, щоб скористатися переконаннями людей або вплинути на їхні рішення чи дії. Зокрема, до серйозних негативних наслідків призвела неоднозначна ситуація з Дональдом Трампом та картою поширення урагану Доріан.
Після того, як Трампа розкритикували за те, що він на вихідних попередив, нібито Алабама була в зоні ризику від урагану Доріан — навіть коли метеорологи заявили, що це не відповідає дійсності — президент Трамп у середу продемонстрував карту, на якій була чорним домальована лінія, яка начебто вказувала, що він з самого початку не помилявся. […] Від карти, яку розповсюджував Національний центр ураганів, версію Трампа відрізняло намальоване півколо, яке ніби додавалося до зони ризику, включаючи в неї частину Алабами. […] Навмисне виготовлення чи поширення будь-яких неправдивих прогнозів погоди, які не відповідають прогнозу урядових установ, таких як Національна служба погоди та Національний центр ураганів, — порушення федерального законодавства. Президент Дональд Трамп, Білий дім, Вашингтон, 4 вересня 2019 р. Фото: Джонатан Ернст, Reuters Прочитайте статтю повністю тут.
Відредаговані зображення можуть впливати на точку зору та пам’ять людей. Навіть коли їх спростовують, фейки зазвичай стають більш поширеними, ніж спростування, і люди зрештою так і не бачать справжній контекст.
VВідтінки візуальних фейків
Візуальні фейки можуть створювати з різними намірами, однак всі вони однаково шкідливі. Хоча чимало людей вважають, що основна проблема — відфотошоплені зображення, існують і більш тонкі методи маніпуляцій. Дезінформація може бути ненавмисною, коли люди поширюють помилкову інформацію, самі того не знаючи. Навмисну ж дезінформацію створюють і розповсюджують саме з метою зманіпулювати людьми. Термін “фейкова інформація” також не цілком ілюструє складність цих явищ. Щоб зрозуміти, що відбувається, ми можемо виділити три типи дезінформації: Зображення з помилковим підпи — справжні зображення з підписом, який неправдиво описує їхній контекст, походження чи значення. Відредаговані зображення — основні елементи справжні, однак до них додають певні деталі, або ж видаляють деталі, щоб змінити значення зображення. Обрізані зображення — такі зображення обрізали, щоб змінити їхні справжні значення та контекст.
ГОЛОВНІ ТЕМИ
Як ми сприймаємо візуальну інформацію онлайн?
Те, чи віримо ми інформації, яку бачимо онлайн, частково залежить від нашої точки зору. Щоб зекономити час і зусилля, наша свідомість обробляє факти залежно від соціальних маркерів. На те, як ми сприймаємо інформацію, впливають, наприклад, репутація, очікування, людина, яка поділилася постом, а також кількість лайків. Ключові фактори, які визначають, чи можна довіряти тій чи іншій інформації, — хто і де її опублікував. Наприклад, люди схильні робити припущення, що медіа варті більшої довіри, ніж люди, які діляться інформацією в соцмережах. Також ми схильні довіряти тій інформації, якій довіряють інші. Страх щось пропустити (Fear of missing out, “FOMO”) та так званий ефект приєднання до більшості може змусити людину думати: “Якщо інші це лайкнули, я теж мушу”. Внаслідок цього люди можуть ділитися інформацією, не звертаючи увагу, що це за інформація та чи можна їй довіряти. “Цифрова грамотність” означає здатність визначати характеристики онлайн-інформації, наприклад, хто створив інформацію, хто нею ділиться, та використати ці знання, щоб вирішити, чи варто такій інформації довіряти. Розуміння, як можна відредагувати цифрові фото та відео, — також аспект цифрової грамотності. Наше ставлення до різних питань також відіграє роль. Люди більш схильні вірити, що інформація правдива, якщо вона підтверджує те, у що вони й так вірять, особливо в контексті політики чи новин.
ЯКА МЕТА
Як зменшити потенційну шкоду візуальних фейків
Основна мета тесту doublecheck — продемонструвати, наскільки важко буває розпізнати, надійне зображення чи ні. Крім того, проєкт показує, чому кожне зображення слід розглядати в контексті. Якщо люди неуважно ставляться до споживання інформації онлайн, вони можуть, самі того не бажаючи, поширювати фейки. Ми всі відіграємо важливу роль у системі візуальної інформації. Коли ми пасивно приймаємо інформацію — наприклад, ділимося постом, картинкою чи відео, не перевіривши їх і не поставивши під сумнів — ми можемо поширити контент, який не відповідає дійсності чи вводить в оману. У всіх нас є обов’язок перевіряти те, що ми бачимо онлайн. Гра doublecheck показує, що найкращий спосіб підвищити цифрову грамотність та знизити шкоду від дезінформації — вкладатися в освіту. Щоб передати ідею, тут використовується гейміфікація — робота з неігровою темою у формі гри. За допомогою тесту люди можуть перевірити свої навички та практично зрозуміти складність теми.
НАБІР ПОЧАТКІВЦЯ
Корисні інструменти для боротьби з візуальними фейками
Дані
Візуальна дезінформація розвивається паралельно з розвитком соцмереж. Зараз чимало молоді й дорослих використовують ці канали як єдине джерело інформації, що сприяє поширенню дезінформації. Протягом першої фази розробки ми досліджували, які платформи найчастіше використовуються в різних куточках світу. Якщо хочете більше дізнатися про найвпливовіші соцмережі по всьому світу, запрошуємо відвідати наш сайт: Соцмережі залежно від культурних регіонів Візуальна інформація про політику чи новини з більшою ймовірністю викликає упередження підтвердження — це явище, коли ми більш готові у щось повірити, бо це підтверджує нашу точку зору. Коли йдеться про глобальні події, про які знають багато людей, візуальна дезінформація поширюється ще більше. Щоб краще це зрозуміти, погляньте на наш проєкт прев’ю: Побачити, щоб переконатися Погугліть і спробуйте перевірити, які фейкові зображення, пов’язані з подіями останніх шести років, вже було спростовано та скільки разів.
Поширені запитання та поради
— Який є найпростіший інструмент, щоб перевірити, звідки зображення? Reverse Image Search - Інструмент “Пошук за зображенням” дозволяє скористатися зображенням, щоб знайти схожі чи пов’язані з ним зображення та на яких сайтах вони розміщені. Можна відкрити всі можливі лінки та спробувати знайти оригінал.
— Чи є сайт, де можна знайти інші приклади візуальної дезінформації? Так, сайт, який ми найбільше використовували в рамках проєкту — Snopes.com, незалежний ресурс, який займається перевіркою фактів.
— Де можна дізнатися про різні типи візуальної дезінформації? Якщо ви хочете більше дізнатися про цю тему, ви можете прочитати статтю "Фейкові новини: все складно" Клер Вордл. У цій статті розповідається про види неправдивого контенту, чому його створюють і як його поширюють.
— Чи проводилися якісь дослідження про здатність людей розпізнавати візуальну дезінформацію? Так, зокрема дослідження, співавторами якого стали Куїхуа Шен, Мона Касра, Веншень Пан, Ґрейс А. Бассетт, Їнінь Маллок та Джеймс Ф. О’Браєн: "Фейкові зображення: вплив джерела, посередника та цифрової грамотності на контекстуальну оцінку правдивості зображення онлайн".
— Де можна знайти джерела зображень, які було використано в цьому проєкті? Завантажте цей набір даних, щоб отримати перелік статей, з яких було взято зображення.
Проєкт створено Della Pepa Gabriele Febres Medina Andrea Ghio Caterina Granzotto Francesca Rondi Paola Stefani Elena
Факультет Michele Mauri Ángeles Briones Gabriele Colombo Simone Vantini Salvatore Zingale
Асистенти викладачів Andrea Benedetti Lea Mara Fabiano Alessandra Facchin Beatrice Gobbo Tommaso Elli Jacopo Di Iorio Anna Riboldi